Аналіз стану та перспективи розвитку зеленої генерації на прикладі США

Автор(и)

  • І.В. Мелконова Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ
  • Франсіско Гюго Райєс Університет Дьюка - Школа бізнесу Фукуа (США)

DOI:

https://doi.org/10.33216/1998-7927-2026-299-1-41-52

Ключові слова:

відновлювальні джерела енергії, , енергетична безпека, світовий ринок енергоресурсів, енергетична політика

Анотація

Ефективність функціонування фотоелектричних станцій може бути збільшена за допомогою використання різних систем, зокрема систем накопичення енергії (BESS). Такі системи в останній час широко використовуються в різник країнах світу, зокрема Німеччина, США, Велика Британія та інші.  Істотна залежність обсягу сонячного випромінювання, що досягає поверхні сонячних батареї, від розташування електростанції та погодних умов визначає значні відмінності в характеристиках сонячної радіації в залежності від регіону розташування та кліматичних умов. Отже, параметри систем стеження, що забезпечують максимальну продуктивність сонячної електростанції, можуть значно відрізнятися особливо в різні пори року. Досвід практичного використання сонячних трекерів на промислових підприємствах в Україні поки невеликий, що робить актуальною задачу вибору параметрів системи стеження, що забезпечує максимальну техніко-економічну ефективність фотоелектричної станції для різних видів підприємств в залежності від їх розташування. Щоб успішно розвиватися в напряму впровадження систем накопичення енергії проведено всебічний аналіз найбільш успішно розвиненою країни в цьому напряму, а саме США її конкурентоспроможності та лідерства в енергетичному секторі, приділивши увагу структурі енергетичного балансу країни, яка характеризується переважанням традиційних джерел енергії. Саме на ринку електроенергії США можна дослідити успішність впровадження та функціонування фотоелектричних станцій, та дослідити динаміку успішного використання за певний час. Також у роботі проведено ґрунтовний аналіз глобального рейтингу енергетичної безпеки, який підтвердив провідні позиції США у цьому напрямі. З’ясовано, що високе місце країни у світовому рейтингу зумовлене поєднанням кількох стратегічно важливих чинників, зокрема значним рівнем диверсифікації джерел енергопостачання, потужною ресурсною базою, розвиненою енергетичною інфраструктурою та активним упровадженням інноваційних технологій у сфері видобутку й використання енергії. Окрему роль відіграє ефективна державна політика, спрямована на підвищення енергетичної незалежності та зниження залежності від імпортних енергоносіїв. У ході дослідження також визначено ключові чинники, що забезпечують глобальне енергетичне лідерство США, серед яких слід виокремити розвиток відновлюваної енергетики, зростання обсягів видобутку сланцевого газу та нафти, а також активну участь країни у формуванні світових енергетичних ринків. Водночас виявлено низку проблем і викликів, з якими може стикнутися енергетична галузь США до кінця 2025 року. До них належать зношеність окремих елементів інфраструктури, зростання екологічних вимог, необхідність модернізації електромереж, а також ризики, пов’язані з коливаннями світових цін на енергоресурси та геополітичною нестабільністю.

Посилання

1. Energy Transition Investment Trends 2022: Tracking global investment in the low-carbon energy transition. BloombergNEF, 2022.

2. Medina L., Schneider F. Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? IMF Working Paper. 2024. № 17/18. URL: https://www.imf.org/~/media/Files/Publications/WP/2024/ wp1817.ashx (accessed 01.12.2025).

3. Vos R., Jager D. World Energy Outlook hides the real potential of renewables. Energy Post. URL: http:// www.energypost.eu/world-energy-outlook-hides-realpotential-renewables (accessed 01.12.2025).

4. Cryogenic energy storage. Wikipedia. URL: https://buildwiki.en/wiki/Cryogenic_energy_storage (accessed 01.12.2025).

5. Solar Market Insight Report Q4 2024. Solar Energy Industries Association (SEIA). December 4, 2024. URL: https://seia.org/research-resources/solar-market-insight-report-q4-2024/ (accessed 01.12.2025).

6. Renewable energy sources / ed. by S.O. Kudria. Kyiv: Institute of Renewable Energy of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2020.

7. State policy: analysis and implementation mechanisms / V.P. Sadkovyj, S.M. Dombrovska, I.M. Lopatchenko, A.V. Antonov. Kyiv: National University of Civil Defense of Ukraine, 2019.

8. Дробишинець С. Я., Романюк Н. Г. Закордонний досвід в галузі енергозбереження та енергоефективності. Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві. 2015. Вип. 4. С. 48-55.

9. Vakulenko I., Myroshnychenko І. Approaches to the organisation of the energyefficient activity at the regional level in the context of limited budget resources during the transformation of energy market paradigm. Environmental and climate technologies. 2015. № 15(1). P. 59-76. URL: https://doi.org/10.1515/rtuect-2015-0006 (accessed 01.12.2025).

10. Відбудова України як ключова ланка декарбонізації світу. Dnipropetrovsk Investment Agency. URL: https://dia.dp.gov.ua/ (дата звернення 01.12.2025).

11. Kammen D.M, Sunter D.A. City-integrated renewable energy for urban sustainability. Science. 2016. Vol 352, Issue 6288. P. 922-928. DOI: 10.1126/science.aad9302 (accessed 01.12.2025).

12. E. fon Weizsacker, Lovins A.B., Lovins L.H. Фактор четвертий: подвоєння багатства, зменшення використання ресурсів вдвічі [Factor four: doubling wealth, halving resource use]. London: Earthscan, 1997.

13. Pavlyk V. Assessment of green investment impact on the energy efficiency gap of the national economy. Financial Markets, Institutions and Risks. 2020. № 4(1). Р. 117-123. URL: http://doi.org/10.21272/fmir.4(1).117-123.2020 (accessed 01.12.2025).

14. Байдала В.В., Нагорний В. В. Економічна ефективність розвитку сонячної енергетики: аналіз світового досвіду. Український журнал прикладної економіки та техніки. Західноукраїнський національний університет, 2023. № 4. С. 30–37.

15. Skrypnyk A., Namiasenko Y., Sabishchenko O. Renewable energy as an alternative of the decentralization energy supply in Ukraine. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 2018. №1 (13). P. 121-127.

16. Budget and Performance. U.S. Energy Information Administration (EIA). Last updated: July 1, 2024. URL: https://www.eia.gov/about/budget_performance.php (accessed 01.12.2025).

17. Турлікьян Т. Данія стала світовим рекордсменом з вітряної електроенергетики. EcoTown. 17.01.2016. URL: http://ecotown.com.ua/news/U-2015-rotsi-42-vsikh-enerhopotreb-Daniyibuly-zabezpecheni-enerhiyeyu-vitru-/ (дата звернення 01.12.2025).

18. Підвищення енергоефективності національної економіки – концепція нової цільової програми на 2022-2026 роки. Урядовий портал. 18 грудня 2020. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/pidvishchennya-energoefektivnosti-nacionalnoyi-ekonomiki-koncepciya-novoyi-cilovoyi-programi-na-2022-2026-roki (дата звернення 01.12.2025).

19. A revised approach to productivity convergence in long-term scenarios. Economics department working papers № 1385 / Y. Guillemette, A. Kopoin, D. Turner, A. De Mauro. ECO/WKP(2017)17. Paris: OECD Publishing, 2017. URL: https://doi.org/10.1787/0b8947e3-en (accessed 01.12.2025).

20. Green transformations in the healthcare system: the COVID19 impact/ Us Ya., Pimonenko Т., Tambovceva Т., Segers J.-P. Health Economics and Management Review. 2020. № 1(1). P. 48- 59. URL: https://doi.org/10.21272/hem.2020.1-04 (accessed 01.12.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-12