Аналіз теоретичних передумов розвитку територіальних громад: теорії регіонального розвитку

Автор(и)

  • Я.Ю. Білоус Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ https://orcid.org/0000-0001-9019-3536
  • В.А. Василенко Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ

DOI:

https://doi.org/10.33216/1998-7927-2026-303-5-19-25

Ключові слова:

територіальна громада, теорії регіонального розвитку, децентралізація, конкурентоспроможність регіонів, кластеризація, сталий розвиток

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз передумов розвитку територіальних громад крізь призму еволюції теорій регіонального розвитку. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю системного узагальнення фундаментальних положень, які можуть бути використані при формуванні організаційно-економічних механізмів управління на локальному рівні в умовах децентралізації в Україні. Проаналізовано широкий спектр теоретичних концепцій, починаючи від класичних теорій розміщення виробництва (штандорти І. Тюнена, В. Лаунхардта, А. Вебера, теорія центральних місць В. Кристаллера, просторова організація А. Льоша) та теорій міжрегіональної торгівлі й регіональної спеціалізації (абсолютних та порівняльних переваг А. Сміта і Д. Рікардо, теорія Хекшера — Оліна) до нових теорій розміщення діяльності та просторової організації економіки (дифузія інновацій Т. Хегерстанда, регіональний життєвий цикл А. Скотта, М. Столпера і Р. Волкера, полюси росту Ф. Перру, територіально-виробничі комплекси М. Бандмана), а також новітніх теорій (потенціалів К. Гауса, кластеризації М. Портера, дестинації Н. Лейпера, сталого розвитку Ґ. Дейлі). Особливу увагу приділено сучасним концепціям, що визначають напрями регіональної політики на поточному етапі: теорії саморозвитку (ендогенного розвитку) регіонів, концепції економіки знань, регіональних інноваційних систем, стимулювання регіональної конкурентоспроможності, кластерного розвитку та сталого розвитку. У результаті дослідження обґрунтовано, що розвиток територіальних громад має подвійну природу: з одного боку, він тісно пов'язаний з організаційними питаннями місцевого самоврядування, а з іншого — залежить від ресурсного потенціалу та ефективності його використання, що відносить проблематику до сфери економічних досліджень. Акцентовано, що досягнення високих соціально-економічних показників значною мірою визначається якістю управління, а не лише обсягом наявних ресурсів, що актуалізує врахування теоретичних напрацювань при розробці стратегій локального розвитку. Стаття становить інтерес для науковців, практиків місцевого самоврядування та фахівців з регіональної політики, оскільки пропонує систематизований огляд теоретичних підходів, які можуть бути використані як методологічна основа для обґрунтування управлінських рішень на рівні територіальних громад.

Посилання

1. Markusen А. Regions: Economics and Politics of Territory. Rowman and Littlefield Publishers, 1987. 200 р.

2. Dawkins C. J. Regional Development Theory: Conceptual Foundations, Classic Works, and Recent Developments. Journal of Planning Literature. 2003. Р. 144-145.

3. Кіро О. С. Еволюція теорій регіонального розвитку в економічній науці. Вісник соціально-економічних досліджень. 2010. № 38. С. 72-83.

4. Регіональна економіка : підруч. ; за ред. Є. П. Качана. К. : Знання, 2011. 670 с.

5. Регіональна політика в країнах Європи: Уроки для України ; за ред. С. Максименка ; Київ. центр Ін-ту Схід-Захід. К. : Логос, 2000. 171 с.

6. Straubhaar T., Suhrcke M., Urban D. Divergence – Is it Geography? Hamburg : Hamburg Institute of International Economics. HWWA Discussion Paper 181. 2002.

7. Олексюк Г. В., Лисяк Н. М., Попадинець Н. М. Концептуально-структурні моделі ендогенного потенціалу об’єднаних територіальних громад як передумова підвищення їх конкурентоспроможності. Економіка України. 2019. № 3. С. 52-69.

8. Попадинець Н. М., Патицька Х. О., Пітюлич М. М., Керецман Н. І. Аналіз ефективності використання природно-ресурсного потенціалу об’єднаних територіальних громад України. Науковий Вісник ВНЗ Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі". Серія: "Економічні науки", 2019. № 3(94). С. 65-76.

9. Бажал Ю. М. Знаннєва економіка – економіка конкурентоспроможності. Інформаційне суспільство. Шлях України. К. : Б-ка інформ. сус-ва, 2004. С. 219-224.

10. Welter F., Kolb S., O'Gorman B., Bugge K., Hill I., Peck F., Roncevic B. How to make regions (more) innovative. URL: http://www.kmu.unisg.ch/ rencontres/Renc2008/Topics_2008/C/Rencontres_ 2008_Welter_et_al.pdf (дата звернення 25.02.2026).

11. Чернюк Л. Г., Клиновий Д. В., Швець П. А. та ін. Конкурентоспроможність регіонів України (методологія і практика) ; за наук. ред. Л. Г. Чернюк. К. : РВПС України HAH України, 2010. 108 с.

12. Тищенко О. М. Кластери як вектор розвитку економіки: організація, суть і концепції. Теоритичні та прикладні питання економіки. К. : Вид.-поліграф. центр "Київський університет", 2010. Вип. 21. С. 77-81.

13. Галгаш Р. А. Регіональні кластери підприємств: розвиток та стратегічна координація : монографія. Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. 344 с.

14. Семененко І. М. Забезпечення сталого розвитку регіону: інституційні засади та трансформація цільового управління підприємствами : монографія. Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. 370 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30