Міжнародний досвід справедливої трансформації вугільних регіонів та його значення для України
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-297-11-14-24Ключові слова:
справедлива трансформація, декарбонізація, стала економіка, кліматично-нейтральна економіка, диспропорції, соціальні наслідки, енергетичний перехідАнотація
У статті проаналізовано міжнародний досвід справедливої трансформації вугільних регіонів у контексті глобального енергетичного переходу та визначено можливості його адаптації до умов України в період війни й повоєнного відновлення. Розкрито еволюцію концепції справедливої трансформації від профспілкових ініціатив до комплексних підходів, що поєднують економічні, соціальні та екологічні складові переходу до кліматично нейтральних моделей розвитку. Приділено особливу увагу проблемі нерівності, що може посилюватися внаслідок екологічних реформ. На основі порівняльного аналізу структурних перетворень у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США зроблений висновок про відсутність універсальних моделей трансформації вугільних територій і наголошено на визначальній ролі національної специфіки, рівнів управління, фінансових механізмів і залученості місцевих громад. Окрему увагу приділено особливостям українського сценарію, зумовленого поєднанням енергетичного переходу з наслідками воєнних дій, руйнуванням інфраструктури та високою соціально-економічною невизначеністю. Обґрунтована доцільність розгляду справедливої трансформації в Україні як складової повоєнного відновлення та забезпечення сталого розвитку територій. Показано, що трансформаційні процеси у вуглевидобувних регіонах України суттєво відрізнятимуться залежно від політико-економічних умов, зокрема між Донбасом і Львівсько-Волинським басейном. Обґрунтовано доцільність диференційованого підходу до трансформації окремих вугільних басейнів з урахуванням їх просторових, економічних та соціальних особливостей, а також ролі місцевих громад у формуванні стратегій розвитку. Зроблено висновок, що справедлива трансформація вугільних регіонів України має ґрунтуватися на поєднанні соціальної підтримки, економічної диверсифікації та стратегічного планування, спрямованого на підвищення стійкості територій у довгостроковій перспективі, а також на узгодженні національних пріоритетів з можливостями регіонального та місцевого рівнів управління.
Посилання
1. Henry M. S., Bazilian M., Markuson C. Just transitions: Histories and futures in a post COVID world. Energy Research & Social Science, 68: 101668. 2020. URL: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7351418/ (дата звернення: 09.11.2025)
2. Паризька угода : Угода; ООН від 12.12.2015. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/995_l61 (дата звернення: 09.11.2025)
3. International Labour Organization. Guidelines for a just transition towards environmentally sustainable economies and societies for all. Geneva: ILO, 2018. (дата звернення: 09.11.2025).
4. Jasanoff S. Just transitions: A humble approach to global energy futures. Energy Research & Social Science. 2018. Vol. 35. P. 11-14.
5. White D. Just Transitions/Design for Transitions: Preliminary Notes on a Design Politics for a Green New Deal. Capitalism, Nature, Socialism. 2019. Vol. 31, № 2. P. 20-39.
6. Labor Network for Sustainability. Just Transition - Just What Is It? URL: https://www.labor4sustainability.org/uncategorized/just-transition-just-what-is-it/ (дата звернення: 24.11.2025).
7. Malm A. How to Blow Up a Pipeline. London: Verso, 2021. 320 p.
8. Bows-Larkin A., McLachlan C., Mander S. Politics and practice of decarbonisation: local, regional and national perspectives. Energy Policy. 2016. Vol. 98. P. 5-8.
9. Anderson K., Bows A. Beyond “dangerous” climate change: emission scenarios for a new world. Philosophical Transactions of the Royal Society A. 2011. Vol. 369, No. 1934. P. 20-44.
10. Carmenta R., et al. Characterising and evaluating the impacts of climate change mitigation on local communities. Global Environmental Change. 2018. Vol. 52. P. 202-214.
11. Chancel L. Unsustainable inequalities: social justice and the environment. Cambridge, MA : Harvard University Press, 2020. 256 p.
12. Greening the global economy: clean energy policies and the economic future. Robert Pollin. Cambridge, Massachusetts : MIT Press, 2015. 400 p.
13. Stiglitz J. E. People, power and profits: progressive capitalism for an age of discontent. New York : W. W. Norton & Company, 2019. xxvii, 371 p.
14. European Commission. The European Green Deal : Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM(2019) 640 final. Brussels, 11 December 2019.
15. European Commission. The Just Transition Mechanism: making sure no one is left behind : Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. COM(2020) 22 final. Brussels, 14 January 2020.
16. Rønne A., Nielsen F. G. Consumer (Co-)Ownership in Renewables in Denmark. J. Lowitzsch (Ed.), Energy Transition. Springer. 2019. pp. 223-244.
17. Nowakowska A., Rzeńca A., Sobol A. Place based policy in the “Just Transition” process: The case of Polish coal regions. Land. 2021. Vol. 10, No. 10, article 1072. URL: https://doi.org/10.3390/land10101072
18. Frantál B., Frajer J., Martinát S., Brisudová L. The curse of coal or peripherality? Energy transitions and the socioeconomic transformation of Czech coal mining and post-mining regions // Moravian Geographical Reports. 2022. Vol. 30, № 4. P. 237-256. URL: http://www.geonika.cz/mgr.html (дата звернення 17.12.2025).
19. Tomlinson J. Deindustrialisation and ‘Thatcherism’: moral economy and unintended consequences. Contemporary British History, 2021, 35(4), 620-642.
20. Schlecht I. The problems with conventional CfDs in electricity markets: Design and implications for clean energy deployment. Energy Policy. 2024. doi:10.1016/j.enpol.2024.113456.
21. Sovacool B. K. Reconfiguring European industry for net zero: a qualitative review of hydrogen and carbon capture utilization and storage benefits and implementation challenges. Energy & Environmental Science. 2024. doi:10.1039/D3EE03270A.
22. Appalachian Regional Commission. Partnerships for Opportunity and Workforce and Economic Revitalization (POWER) Initiative. Washington, DC: Appalachian Regional Commission, 2025. URL: https://www.arc.gov/grants-and-opportunities/power/ (дата звернення: 19.12.2025).
23. Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства - Закон України від 15.12.2010 № 2787-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2787-17
24. Енергетична стратегія України на період до 2030 року : Стратегія; Кабінет Міністрів України від 24.07.2013 № 1071-р. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/n0002120-13 (дата звернення: 28.12.2025)
25. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 605 р. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/605-2017-%D1%80 (дата звернення: 28.12.2025)
26. World Bank Group. Ukraine coal regions transition: analytical support and pilot activities. 2021. URL: https://www.worldbank.org/en/country/ukraine/brief/coal-regions-transition - (дата звернення: 28.12.2025)
27. Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки : постанова КМУ від 12.12.2025 № 1686. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1686-2025-п (дата звернення: 29.12.2025).
28. План заходів із реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки на 2025–2027 рр. Міністерство розвитку громад та територій України. URL: https://mindev.gov.ua/news/skhvaleno-plan-zakhodiv-na-2025-2027-roky-z-realizatsii-derzhavnoi-stratehii-rehionalnoho-rozvytku-na-2021-2027-roky (дата звернення: 29.12.2025).
