Вплив режиму піролізу відпрацьованої компресорної оливи на властивості одержаних продуктів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33216/1998-7927-2026-301-3-94-100

Ключові слова:

відпрацьовані оливи, компресорна олива, утилізація, регенерація, піроліз, піроконденсат, паливні фракції, залишок

Анотація

Дослідження спрямоване на розв'язання проблеми раціональної утилізації відпрацьованих змащувальних матеріалів та отримання альтернативних джерел енергоносіїв. У роботі встановлена можливість утилізації відпрацьованої компресорної оливи МГД-20С низькотемпературним піролізом за двох температурних режимів: м’якого, що передбачав повільний нагрів реактора з наважкою сировини, та жорсткого, який характеризувався швидким нагріванням до температури завершення процесу.  Продукт цього процесу – піроконденсат. Отримані піроконденсати являли собою рідкі малов’язкі продукти темно-коричневого забарвлення з характерним специфічним запахом, вихід яких за досліджуваних умов не перевищував 89,9 % мас. від маси вихідної сировини. Встановлено, що піроконденсати, отримані за обох температурних режимів, містять значну частку ненасичених вуглеводнів, що підтверджується підвищеними значеннями йодного числа. Методом фракційної перегонки з отриманих  пірокондесатів виділено бензинову та дизельну фракції й вуглеводневий залишок. Доведено, що зразки бензинової фракції містять значну кількість парафінових вуглеводнів та сірковмісних сполук, що негативно впливає на величину їх октанового числа. Зразки дизельної фракції відзначаються підвищеним значенням йодного числа та вищим за нормоване значення вмістом сірковмісних сполук, що зумовлює підвищену схильність до осмолення, нагароутворення в камері згоряння двигуна та істотно скорочує термін їх зберігання. Встановлено, що у зразках залишків фракційної перегонки піроконденсатів піролізу відпрацьованої компресорної оливи МГД-20С присутні ненасичені та сірковмісні вуглеводні. За отриманими значенням кінематичної в’язкості отримані зразки залишків належать до І та ІІ груп базових нафтових олив й з використанням процесів доочищення можуть бути використані як добавки для приготування  пластичних мастильних матеріалів. Практична цінність роботи полягає у розробці комплексного підходу до переробки відходів МГД-20С, де важкі залишки після доочищення можуть бути використані як компоненти пластичних мастил, а світлі фракції — як сировина для нафтохімічного синтезу або альтернативне котельне паливо.

Посилання

1. Кузнецова O., Нетреба З. Дослідження старіння мінеральних гідравлічних олив. I. Фракційний склад. Технологічний аудит і резерви виробництва. 2015. Том 3, № 4. С. 64–68.

2. Dominguez-Rosado E., Pichtel J. Chemical Characterization of Fresh, Used and Weathered Motor Oil Via GC/MS, NMR and FTIR Techniques. Proceeding of Indiana Academy Science. 2003. Vol. 112, No 2. P. 109–116.

3. Sánchez-Alvarracín, C.; Criollo-Bravo, J.; Albuja-Arias, D.; García-Ávila, F.; Pelaez-Samaniego, M.R. Characterization of Used Lubricant Oil in a Latin-American Medium-Size City and Analysis of Options for Its Regeneration. Recycling. 2021. Vol. 6, No 10. P. 1–22. doi: 10.3390/recycling6010010.

4. Караулов A., Худолій Н. Автомобільні масла. Моторні і транспортні. Асортимент і застосування: навч. посіб. Київ: Райдуга, 2000. 165 с.

5. Червінський T., Гринишин O., Корчак Б. Регенерація відпрацьованих моторних олив в присутності карбаміду. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Хімія, технологія речовин та їх застосування. 2015. № 812. С. 158–163.

6. Hrynyshyn O., Korchak B., Chervinskyy T., Kochubei V. Change in Properties of M-10DM Mineral Motor Oil After Its Using in the Diesel Engine. Chemistry &ChemicalTechnology. 2017. Vol. 11, № 3. P. 387–391.

7. Korchak B., Hrynyshyn O., Chervinskyy T., Polyuzhin I. Application of Vacuum Distillation for the Used Mineral Oils Recycling. Chemistry & Chemical Technology. 2018.Vol. 12, № 3. Р. 365–371.

8. Korchak B., Grynyshyn O., Chervinskyy T., Shapoval P., Nagurskyy A. Thermooxidative Regeneration of Used Mineral Motor Oils. Chemistry & Chemical Technology. 2020.Vol. 14, № 1. P. 129–134.

9. Чайка О.Г., Ковальчук О.З., Чайка Ю.А. Моніторинг утворення відпрацьованих олив в Україні. Вісник НУ «Львівська політехніка» «Хімія, технологія речовин та їх застосування». 2009. № 644. С. 221–224.

10. Zhirong Liang, Longfei Chen, Mohammed S. Alam, Soheil Zeraati Rezaei, Christopher Stark, Hongming Xu, Roy M. Harrison. Comprehensive chemical characterization of lubricating oils used in modernvehicular engines utilizing GC × GC-TOFMS. Fuel. 2018. Vol. 220. P. 792–799.

11. Zhiwei C., Yingjie L., Chunxiao Z., Yi F.; Jianli Z. A review on resource utilization of oil sludge based on pyrolysis and gasification. Journal of Environmental Chemical Engineering. 2023. Vol. 11. P. 109692.

12. Johnson O., Affam A. Petroleum sludge treatment and disposal: A review. Environmental Engineering Research. 2019. Vol. 24, № 2. P. 191–201.

13. Jia H., Zhao S., Zhou X., Qu C., Fan D., Wang C. Low-temperature pyrolysis of oily sludge: roles of Fe/Al-pillared bentonites. Archives of Environmental Protection. 2017. Vol. 43. P. 82–90.

14. Vdovenko S., Boichenko S., Kochubey V. Composition and properties of the refinery oily sludge. Chemistry&ChemicalTechnology. 2015. Vol. 9, № 3. P. 257–260.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-11