Трансформація зайнятості під впливом цифрових та інноваційних процесів

Автор(и)

  • Ю.І. Клюс Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-1841-2578
  • В.С. Піменов Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ https://orcid.org/0009-0009-0010-4292

DOI:

https://doi.org/10.33216/1998-7927-2026-303-5-47-55

Ключові слова:

цифрова трансформація, інновації, ринок праці, структура зайнятості, компетенції, гнучкі форми зайнятості, прекаризація, регіональні диспропорції, людський капітал, інтелектуальний капітал, освіта, безперервне навчання

Анотація

У статті досліджено вплив цифрових та інноваційних процесів на трансформацію структури зайнятості в Україні в умовах структурної перебудови економіки, інституційних змін і посилення інтеграції у глобальний економічний простір. Обґрунтовано, що цифровізація національної економіки має асинхронний і вибірковий характер, поєднуючи застарілі виробничі структури з сучасними цифровими практиками, що зумовлює нерівномірність структурних зрушень на ринку праці. Показано, що впровадження цифрових технологій змінює співвідношення між працею та капіталом, зменшуючи потребу в рутинних трудових функціях і водночас підвищуючи попит на працівників із когнітивними, аналітичними та цифровими компетенціями. Доведено, що ринок праці України поступово трансформується від індустріальної до гібридної моделі зайнятості, у межах якої поєднуються традиційні види діяльності та знаннєємні форми праці. Визначено ключові галузі концентрації цифрових змін, зокрема ІТ-сектор, фінансові послуги, логістику, електронну комерцію та сферу державного управління, водночас акцентовано на збереженні значної частки низькотехнологічної зайнятості, що посилює диференціацію ринку праці. Проаналізовано вплив цифровізації на професійну структуру зайнятості, зростання ролі міждисциплінарних компетенцій і трансформацію традиційних професій. Обґрунтовано, що поширення гнучких і дистанційних форм зайнятості розширює можливості залучення людського капіталу до глобальних ринків праці, водночас посилюючи ризики прекаризації та нестабільності трудових відносин. Доведено, що ефективна адаптація ринку праці України до цифрових викликів потребує переорієнтації системи освіти на компетентнісний і безперервний формат навчання, а також формування інтегрованих підходів до управління інтелектуальним капіталом як ключовим чинником інноваційного розвитку та економічної стійкості. Сформульовано висновок, що управління інтелектуальним капіталом в умовах цифрової трансформації має базуватися на інтеграції людського, організаційного та реляційного капіталів із цифровими ресурсами та технологіями, що дозволяє мінімізувати соціальні ризики, підвищити адаптивність персоналу та перетворити цифрові зміни на джерело довгострокових конкурентних переваг і економічної стійкості України.

Посилання

1. OECD. The Future of Work in the Digital Economy. Paris: OECD Publishing, 2020.

2. International Labour Organization. Working from Home: From Invisibility to Decent Work. Geneva: ILO, 2021.

3. World Economic Forum. The Future of Jobs Report 2023. Geneva: WEF, 2023.

4. Acemoglu D., Restrepo P. Artificial intelligence, automation and work // Journal of Economic Perspectives. 2020. Vol. 34(3). P. 197–220.

5. Autor D., Mindell D., Reynolds E. The work of the future: Building better jobs in an age of intelligent machines. Cambridge: MIT Press, 2022.

6. European Commission. Employment and Social Developments in Europe 2022. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2022.

7. Колот А. М., Герасименко О. О. Трансформація соціально-трудових відносин в умовах цифровізації економіки // Економіка України. 2021. № 6. С. 3–21.

8. Лібанова Е. М. Ринок праці України в умовах структурних трансформацій // Демографія та соціальна економіка. 2020. № 4. С. 5–22.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30