Oбґрунтування синергетичної моделі управління якістю нових енергетичних транспортних засобів у парадигмі концепцій TQM, LEAN та SIX SIGMA

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретико-прикладне обґрунтування синергетичної моделі управління якістю нових енергетичних транспортних засобів  в умовах стрімкої технологічної трансформації та посилення глобальної конкуренції. Обґрунтовано зміну парадигми від традиційного реактивного контролю готової продукції до проактивної моделі управління повним життєвим циклом, що базується на концепції «Quality by Design». Доведено, що в умовах високої технологічної складності інтелектуальних систем електротранспорту, ізольовані методи інспектування втрачають ефективність, поступаючись системі «проектування–виробництво–сервіс». Наукову новизну дослідження становить концептуалізація інтегрованого інструментарію, що поєднує філософію TQM, інструменти Lean Production та точність Six Sigma. Деталізовано два стратегічні етапи трансформації, отже на етапі розробки: впровадження структурованих процесів та превентивних інструментів моделювання, що забезпечують усунення до 70% потенційних дефектів ще до початку серійного виробництва. У виробничому циклі: перехід до прецизійного управління через системи захисту від помилок (Poka-yoke), автоматизовану інтелектуальну інспекцію та наскрізну простежуваність компонентів на основі RFID/QR-технологій.

Окрему увагу приділено інституційним та культурним детермінантам стабільності системи управління якістю. Обґрунтовано роль крос-функціональної взаємодії та лідерства як «м’якої» інфраструктури, що забезпечує подолання інформаційних бар’єрів та формування культури «якість понад усе». На основі порівняльного аналізу традиційних та інноваційних моделей управління доведено, що цифрова трансформація та використання Big Data є безальтернативними шляхами досягнення цільових показників надійності в масштабах масового виробництва. Отримані результати дають змогу сформувати стійку модель функціонування галузі в межах муніципальної та промислової екосистем, пропонуючи підприємствам механізми переходу від стратегії «нарощування масштабів» до стратегії «високотехнологічної конкурентоспроможності» на світовому ринку.