ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТОЛЕРАНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310-2022-103-1-64-77Ключові слова:
толерантність, вища освіта, навчальний процес, здобувач вищої освіти, психологАнотація
У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження проблеми формування толерантності в процесі навчання у закладі вищої освіти. Доведено, що толерантність – це складне соціокультурне явище сучасного світу, яке характеризується терпимим ставленням до іншого, є важливою соціально-психологічною умовою, яка покращує результати співпраці та спілкування, є умовою ефективності соціальних зв’язків, усталених і нових форм комунікативної взаємодій в суспільному житті. З боку особистості толерантність – це активна життєва позиція, яка формується при визнанні універсальних прав та основних свобод людини, виявляється в намірі досягнути порозуміння і гармонії різних мотивів, орієнтацій і думок без застосування сили; це інтегральна риса індивідуального світу людини. Толерантність – складне психологічне явище, яке має специфічну структуру і розглядається в комплексі мотиваційно-ціннісного, когнітивного, емоційно-вольового, конативного та рефлексивного компонентів.
Дослідження рівня розвитку толерантності здобувачів психологічної освіти на різних етапах навчання у закладі вищої освіти показало, що рівень толерантності суттєво підвищується в процесі навчання. Найбільшого розвитку досягає толерантність як риса особистості, найменшого – етнічна толерантність. Вербальна толерантність у досліджуваних різних років навчання сформована на середньому рівні, але динамічно зростає. Ми вважаємо, що вербальна толерантність пов'язана з рівнем розвитку комунікативної компетентності та соціального інтелекту.
Комунікативна толерантність також розвивається у процесі навчання у закладах вищої освіти. Найбільших змін зазнають показники за шкалами: «неприйняття або нерозуміння індивідуальності іншої людини», «використання себе як еталона при оцінці поведінки і способу мислення інших людей», «категоричність або консерватизм в оцінках інших людей», «невміння приховувати або згладжувати неприємні почуття при зіткненні з некомунікабельними якостями партнерів», «прагнення підігнати партнера під себе, зробити його «зручним»», «невміння прощати іншим помилки, незручність, ненавмисно заподіяні неприємності», «нетерпимість до фізичного або психічного дискомфорту, створюваного іншими людьми».
Отже, система навчання майбутніх психологів у закладах вищої освіти сприяє формуванню та розвитку толерантності особистості.
