ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ВОКАЛЬНОГО ТВОРУ У КОНЦЕРТНО-ВИКОНАВСЬКІЙ ПАРАДИГМІ

Анотація

У статті розглядаються теоретичні аспекти проблеми пошуку шляхів розвитку хорового виконавства за умов сучасного культурно-освітнього середовища. Метою представлених у публікації матеріалів є актуалізація звернення до хорової інтерпретації як ефективного засобу пробудження та розвитку інтересу учнівської молоді до колективної співочої діяльності. Аналізуються поняття «хорова інтерпретація» та значущі аспекти залучення молоді до хорового виконавства. Як пріоритетне визначається опора на такі складові колективної музично-творчої діяльності: перцептивну (особливості музичного сприйняття, співпереживання, осмислення музичної інформації, її смислового та емоційного наповнення); комунікативну (діалог між виконавцями та авторами музичного твору, хормейстером та співаками хору, учасниками хорового колективу, виконавським колективом та слухацькою аудиторією); інтерактивну (творчу взаємодію між усіма учасниками мистецько-творчого процесу). Хорова інтерпретація розглядається у руслі характерних тенденцій розвитку сучасного музичного виконавства, музичної освіти, серед яких вирізняється поліхудожній підхід до організації музичної діяльності. Хорова інтерпретація аналізується як вид, форма колективної мистецько-творчої, музичної діяльності, засіб музичного виконання та музичного виховання. Розбираються два основні напрями хорової інтерпретації (інтерпретація образотворча та персоніфікована) та вимоги до керівника-хормейстера та співаків хору. Констатується недостатня підготовленість вчителів музичного мистецтва та педагогів додаткової освіти до включення хорової інтерпретації до музично-освітнього процесу та концертно-виконавчої практики. Обґрунтовується необхідність активнішого включення у зміст професійної підготовки педагогів-музикантів розділів, що орієнтують на практичне впровадження елементів інтерпретації вокального твору у музично-освітній процес.