Digitalization of the educational process as a determinant of the development of open education
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2026-112-1-168-183Keywords:
digitalization, educational process, digitalization of the educational process, digital transformation, open education. digital educational environment, open educational resources, digital technologies, inclusive education, open education, digital educational environmentAbstract
The article explores the role of digitalization of the educational process as a determining determinant of the development of open education in the conditions of modern digital transformation of society. The relevance of the study is due to the need to rethink the place and role of digitalization in the educational space not only as a means of implementing information and communication technologies, but as a systemic factor that determines the possibilities of implementing the principles of openness, accessibility, flexibility, personalization, inclusiveness of education, etc. Based on the analysis of the works of domestic and foreign scientists, international documents and modern concepts of digital transformation of education, the evolution of scientific approaches to understanding the relationship between digitalization and open education is revealed. It is shown that the concept of open education was formed much earlier than the modern stage of digital transformation, but it was the development of digital technologies that ensured its practical implementation, scalability and sustainable functioning. The main mechanisms of digitalization's impact on the development of open education are identified, including infrastructural, communication, resource, inclusive, and personalization. It is substantiated that digitalization creates conditions for the formation of a digital educational environment, the development of open educational resources, distance and blended learning, academic mobility, continuing education and individual educational trajectories. Thus, digitalization, acting as a systemic, integrative determinant of the development of open education, forms a new quality of the educational environment and determines the technological, organizational and pedagogical mechanisms for the implementation of its basic principles.
References
1. Биков В. Ю. Інноваційний розвиток засобів і технологій систем відкритої освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2012. Вип. 29. С. 32-40. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2012_29_6 (дата звернення: 24.04.2026).
2. Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», 2020. №1. С. 27–36. DOI: https://doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.27-36
3. Биков В.Й., Шишкіна М.П. Концептуальні основи формування та розвитку хмароорієнтованого навчально-дослідницького середовища університету з врахуванням пріоритетів відкритої науки. ITLT, 2018, т. 68, № 6, с. 1–19. DOI:10.33407/itlt.v68i6.2609.
4. Бойчук В., Ковальчук О., Уманець В. Цифровізація освітнього процесу як умова розвитку професійного мислення майбутнього викладача. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2024. Вип. 71. С. 117-125. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2024-71-117-126
5. Бондаренко Т., Ростока М. Цифровий компас науковця: пошук істини у віртуальних екосистемах. Адаптивне управління: теорія і практика (електронне видання). Серія «Педагогіка», 2024. Вип. 18 (35), URL: https://amtp.org.ua/index.php/journal/article/view/725 (дата звернення 04.07.2026).
6. Бондаренко Т. С. Формування інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу (авторська методика). Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Педагогічні науки. 2022. Вип. 3(2). С. 251-260. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgnpu_2022_3(2)__36 (дата звернення: 04.07.2026).
7. Бурлаєнко О., Драч І. Розвиток відкритої освіти у закладах вищої освіти як наукова проблема в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях. Вісник післядипломної освіти: збірник наукових праць. Серія «Педагогічні науки». 2025. Вип. 33(62). С. 92-111. DOI: https://doi.org/10.58442/3041-1831-2025-33(62)-92-111 (дата звернення 25.05.2026).
8. Висоцька О. Є. Відкрита освіта як чинник випереджаючого розвитку суспільства, 2013. URL: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp7/konf1/Vysocka.Pdf (дата звернення: 27.04.2026).
9. Гриневич Л. Цифровізація та інклюзія: стратегічні напрями розвитку освіти України. Освіта.ua, 2020. URL: https://osvita.ua/school/reform/72834/ (дата звернення 25.05.2026).
10. Гуралюк А. Г. Цифровізація як умова розвитку системи освіти. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки, 2021. Вип. 13(169). С. 3–8. URL: https://zenodo.org/records/5069157 (дата звернення: 24.07.2026).
11. Крамаренко І. С., Фонарюк О. В., Зацерківна М. О. Цифровізація освіти – нові виклики та перспективи розвитку. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»), 2022. № 2 (7). С. 392-404. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-2(7)-392-404
12. Модернізація освіти в цифровому вимірі: монографія / за наук. ред. Н. Морзе, О. Буйницької. К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2021. 300 с. URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/38542/1/N_Morze_O_Buinytska_MoPed_Monograph_FITU_NDL_IO.pdf (дата звернення: 08.07.2026).
13. Олійник В. В. Відкрита післядипломна педагогічна освіта: стан та перспективи розвитку. Післядипломна освіта в Україні, 2017. № 1. С. 3-11. URL: https://umo.edu.ua/zhurnal-pisljadiplomna-osvita-v-ukrajini-2/zhurnal-pisljadiplomna-osvita-v-ukrajini--12017 (дата звернення: 12.06.2026).
14. Осадчук В. Розвиток відкритої освіти як феномена ХХІ століття. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 2022. Вип. 21(1), С. 58-67. DOI: https://doi.org/10.35387/od.1(21).
15. Прийма С. М. Тенденції розвитку систем відкритої освіти дорослих в Україні. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2015. Вип. 2 (11). С.51-60. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/706541/1/2015_2%2811%29.pdf (дата звернення: 12.06.2026).
16. Рашидова С. С. Інформаційне забезпечення інклюзивної освіти в контексті цифрової трансформації. Адаптивні процеси в освіті : збірник матеріалів (тез доповідей) 4‐го Міжнародного наукового форуму. Київ: Юстон, 2025. С. 187-188. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745158 (дата звернення: 22.07.2026).
17. Ростока М. Л.. Цифрові тренди в контексті випереджального розвитку освіти. Теорія і практика професійного становлення фахівця в інноваційному соціокультурному просторі: Матеріали 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції науково-педагогічних, педагогічних працівників і молодих учених, Дніпро, 5-6 квітня 2023 р. . Університет ім. Альфреда Нобеля, м. Дніпро, Україна, 2023. С. 262-265. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/735165 (дата звернення: 12.06.2026).
18. Сафонов Ю., Коротун О. Цифровізація освіти в Україні: технології та методики навчання. Трансформаційна економіка. 2024. № 2 (07), С. 89-94. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2024-7-15
19. Цифрова трансформація освіти і науки. URL: https://mon.gov.ua/tag/tsifrova-transformatsiya-osviti-i-nauki?&tag=tsifrova-transformatsiya-osviti-i-nauki (дата звернення: 20.05.2026).
20. Шишкіна М.П. Формування і розвиток хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища вищого навчального закладу: Монографія. Київ.: УкрІНТЕІ, 2015. 256 с. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/2115U000079/ (дата звернення: 12.06.2026).
21. Danilavichiutie Е., Rashydova S., Sasina І., Herashchenko S., Konstantynenko L., Equality and Inclusiveness in Distance Education: Sen Discourse. Revista Humanidades e Inovação. Palmas. TO. v.13. n.02. 2026. С. 390-404 (WoS). URL: https://revista.unitins.br/index.php/humanidadeseinovacao/article/view/11030 (дата звернення: 20.06.2026).
22. Dorosh-Kizym M., Babych L., Dorosh M. Digital Transformation of Educational Space. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія Економічна. Серія Юридична, 2022. № 35. С. 217–227. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7802264
23. UNESCO. Global Education Monitoring Report 2023: Technology in Education – A Tool on Whose Terms? Paris: UNESCO, 2023. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000385723 (дата звернення: 27.07.2026)
24. UNESCO. Education in a Post-COVID World: Nine Ideas for Public Action. Paris: UNESCO, 2020. URL: https://www.norrageducation.org/unesco-publishes-education-in-a-post-covid-world-nine-ideas-for-public-action/ (дата звернення: 27.07.2026).
25. UNESCO. Recommendation on Open Educational Resources (OER). Paris: UNESCO, 2019. URL: https://www.unesco.org/en/legal-affairs/recommendation-open-educational-resources-oer (дата звернення: 27.07.2026).
26. UNESCO. Institute for Information Technologies in Education. Innovating Pedagogy and Digital Learning Practices. UNESCO IITE. 2021. URL: https://iite.unesco.org/ru/ (дата звернення: 27.07.2026).
