Перехід від економік, що розвиваються, до розвитку культур
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2025-111-1-213-241Ключові слова:
культура, сталий розвиток, економіка, культурне культивування, гуманізм, показники добробуту, культурна парадигма, екологічна криза, соціальна справедливість, культурна епоха, холізм, духовні цінностіАнотація
У статті порушується важливе питання переосмислення глобального пріоритету: від домінування економічного зростання, як основи людського прогресу, до визнання культури ключовим фактором сталого та гармонійного розвитку. Аналізується внесок найвидатніших економістів у формування економічної парадигми, яка, незважаючи на досягнуті матеріальні успіхи, виявилася нездатною вирішити зростаючі глобальні проблеми – екологічні катастрофи, соціальну нерівність та культурну деградацію. Запропоновано альтернативу – перехід до культурної моделі розвитку, де культура розглядається як «складне ціле» та як система, що об’єднує знання, вірування, мистецтво, мораль, звичаї та інші аспекти суспільного життя. Наголошується, що лише культура здатна забезпечити цілісне розуміння світу, відновити втрачений баланс між людиною та природою, між технологіями та духовністю, між економікою та моральними цінностями. Особлива увага приділяється необхідності розробки культурних показників, які можуть точніше відображати реальний добробут суспільства, ніж традиційні економічні показники. Закликається до активної участі культурних, освітніх та державних установ у створенні «культурної ери», де гуманізм, сталий розвиток, креативність, різноманітність та духовний розвиток будуть центральними.