ОБРЯДИ ПЕРЕХОДУ: СТІЙКА ПОВЕДІНКОВА ЕПІГЕНЕТИКА У ЗМІЦНЕННІ ЗДОРОВ'Я, ДУХОВНИХ І КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Поведінкова епігенетика визначається як дослідження того, як епігенетичні зміни, викликані досвідом і стресом навколишнього середовища, можуть впливати на поведінку тварин (людини), яке описує епігенетичні зміни, викликані збагаченням навколишнього середовища. Збагачення навколишнього середовища зазвичай пов'язано з наданням стимулів навколишнього середовища, які сприяють вираженню відповідного видам поведінки і розумової діяльності. До сих пір немає остаточного визначення того, який досвід і екологічний стрес впливають на поведінку людини, і яка фактичність збагачення навколишнього середовища викликає епігенетичні зміни. Широке визначення стресу навколишнього середовища і досвіду змушує нас спостерігати більш складну, але істотну природу, на додаток до біологічних процесів, тобто культури. Ми спеціально надаємо визначення добре відомому поняттю культурна поведінка, яке послідовно застосовувалося з покоління в покоління майже у всіх культурних спільнотах по всьому світу: обряди переходу. Використовуючи підхід якісного порівняльного аналізу (QCA), ми визначимо мету і проведення обрядів в цілому і порівняємо їх з тематичним дослідженням генетичних явищ. Мета даної статті – знайти взаємопов'язаний зв'язок обрядів переходу з генетичними подіями щодо того, як такі обряди можуть викликати епігенетичні зміни, що впливають на поведінкову епігенетику, що, таким чином, сприяє зміцненню індивідуального здоров'я, духовних і культурних цінностей. Ми можемо припустити, що обряди переходу обов'язково виходять за рамки духовних практик, але в більшій мірі відносяться до здоров'я, особливо в тому, що пов'язано з гармонізацією генетичних і епігенетичних процесів людини щодо навколишнього середовища. Якщо коротко, використовуючи дослідження перетину соціальних наук і наук про життя, ми очікуємо більш повного розуміння предмета спостереження.