ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ЧЕРЕЗ ПРОСВІТНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Анотація

У статті акцентується увага на підтримці освітянами та громадянським суспільством дотримання законодавства країни для всіх, без винятку, релігійних організацій, щодо захисту свободи віросповідання. На підставі аналізу наукових публікацій та законодавства України, автор намагається показати неправдивість російської пропаганди, яка намагається порушення законодавства з боку Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), подати, як тиск держави на релігійну організацію та заборону на проведення релігійних заходів. Акцентується увага, що конфлікт має не релігійний, а політико-правовий вимір, і може бути вирішений шляхом діалогу та дотримання вимог законодавства України. Причину проросійсько спрямованої діяльності УПЦ МП автор бачить у тому, що ця церква знаходиться у церковно-канонічному зв’язку із Російською православною церквою, тобто є її структурним підрозділом, а тому має виконувати накази синоду Російської православної церкви, який є вищим державним російським керівним органом у сфері релігії. Відверто проросійська позиція УПЦ МП призвела до суттєвого скорочення церковних громад цієї церкви та зростання серед українців прихильників ідеї щодо заборони діяльності УПЦ МП на теренах України. У статті пропонуються шляхи розв’язання конфлікту між державою та УПЦ МП. Висвітлення означеної проблеми має допомогти громадянському суспільству зрозуміти особливості взаємовідносин між державою та УПЦ МП, а саме, чому ці відносини корінним чином відрізняються від взаємовідносин з іншими релігійними конфесіями. Стаття є актуальною в контексті захисту прав та свобод віросповідання в Україні та розвитку громадянського суспільства. Зроблені висновки можуть бути корисними для політиків, правозахисників, освітян та громадських діячів, які зацікавлені у захисті прав та свобод віросповідання у сучасному українському суспільстві. Ці висновки можуть стати основою для подальших досліджень та розробки стратегії взаємодії між релігійними організаціями та державою.