ДУХОВНІСТЬ ПЕДАГОГА ЯК ОСНОВА ДУХОВНОСТІ СУСПІЛЬСТВА

Анотація

У статті окреслені поняття світогляду як невід’ємного атрибуту людської свідомості, як результат духовного осягнення світу людиною та людством.. Сучасний світогляд на основі синергетичного підходу розглядає людину як складну багатовимірну структуру, що представлена як на матеріальному (фізичному) рівні, так і на енергоінформаційному та духовному рівнях. Здоров’я фізичного тіла залежить від духовності особистості.. На думку вітчизняних вчених освіта покликана сприяти духовному розвитку кожного члена суспільства, від якості та рівня одухотвореності освіти залежить і еволюція особистості, і суспільства загалом, формування духовного потенціалу нації. У статті описані результати наших попередніх досліджень у співпраці з сербськими вченими, які показали тісний зв’язок між позитивною інформацією і покращенням стану здоров’я людини, підвищенням адаптаційних можливостей організму і зростанням духовного потенціалу особистості. При впливі зовнішніх факторів, які несуть негативну інформацію, відбувається деструктивний вплив на стан здоров’я людини як на фізичному рівні, так і на енергоінформаційному, психоемоційному і духовному рівнях. Ці дослідження доводять, що духовність і переважання позитивної інформації – це умова збереження психоемоційної сфери і фізичного здоров’я людини, а також порятунку людства. Формування духовного світу сучасного студентства, розкриття та розвиток його духовного потенціалу повинно займати провідне місце сучасної педагогіки. Роль духовності педагога полягає в усвідомленому, цілеспрямованому формуванні духовності студентської молоді. Педагоги, учні, студенти як активна і свідома частина суспільства своєю свідомістю, широким світоглядом, рівнем духовної культури мають впливати на формування духовного рівня сьогодення і майбутнього нашого суспільства.