ДУХОВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У СВІТЛІ ЗНАННЯ, РИТОРИЧНИХ ОБРАЗІВ ЧАСУ ТА ОПАНУВАННЯ ВЛАСНОГО МАЙБУТНЬОГО. ЧАСТИНА I. ОСВІТА – ДЕРЖАВА – УПРАВЛІННЯ – СВІТ ПРОЄКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2023-106-2-168-193Ключові слова:
духовність, особистість, дух, освіта, навчання, виховання, смисл, цінності, чесноти, комунікація, управління, влада, держава, діяльність, час, майбуття, прогнозування, проєкт, консультант, аналітик, експерт, виконавець, управлінець, самосвідомість, мова, практична риторика, риторична «аксіоматика Арістотеля», ЄвропаАнотація
Стаття – перша з двох частин нового авторського дослідження, присвяченого проблемі духовності в її філософському, освітньому, комунікативному, риторичному та управлінському вимірах. Вона продовжує двадцятирічну серію публікацій автора з питань духовності, освіти, комунікативних засад управління (в тому числі project management) і влади. В ній використано матеріали лекційного курсу автора «Практична риторика і управління комунікацією». В Преамбулі першої частини статті розглянуто проблему визначення предмета дослідження, коли річ, поставлена у знаттєве відношення, або смислово співвіднесена із собою, ідентифікується у своїй ідеї як справжній символ самої себе. В розділі I запропоновані визначення духовності як осяяння людської особистості Духом Святим, отже, освіченої самосвідомості, освіти – як самоідентифікації особистості у її справжності (= домірності) через знання, отже, особистої комунікації щодо управління життям. Уточнено роль світської держави в забезпеченні права на освіту і державного управління як моделі виховання духовно зрілої особистості. В розділі II представлено авторську концепцію риторичної «аксіоматики Арістотеля», доповнену аксіоматикою розподілу часу в сфері імовірнісного знання, проєктної діяльності – як діяльності з приводу оволодіння майбутнім, дієвців проєктної діяльності та проєктного мовлення. Визначено типи проєктного прогнозування, проєкт – як імовірну знаттєву схему майбуття, управління – як владну комунікацію щодо особистісного оволодіння майбутнім та владу – як реалізацію права на управління. В Епілогу підбито попередні підсумки дослідження в його першій частині та на тлі його загальної проблематики.