ДУХОВНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПЕДАГОГІКИ СПІВПРАЦІ АКАДЕМІКА В.М. СИНЬОВА

Анотація

У статті розглядається наукова спадщина В. М. Синьова та її значення для сучасної педагогіки. Мета статті полягає в аналізі внеску В. М. Синьова у розробку методологічних основ педагогіки співпраці з урахуванням сучасних реалій суспільного життя. Основним аспектом вивчення стали духовні детермінанти педагогіки співпраці. У статті висвітлено ключові психологічні установки, необхідні для успішної реалізації педагогіки співпраці у виправних закладах, а також підходи до підготовки персоналу для роботи із засудженими. Особливу увагу приділено гуманістичним ідеям, що лежать в основі педагогіки співпраці, зокрема, повазі та вимогливості до осіб, які порушили закон. Подано кілька ключових психологічних установок, які є основою для успішної реалізації педагогіки співпраці у в’язницях. Так, В. М. Синьов виділяє такі установки, як емпатія, відкритість у спілкуванні, соціальна відповідальність, оптимістичний прогноз змін, емоційна стабільність, увага до особистості засудженого та допомога у досягненні успіху. Приділено увагу постаті самого офіцера, який має бути уважним, стриманим, доброзичливим, вимогливим. Водночас важливий і його зовнішній вигляд, підтягнутість і охайність. Також висвітлено науково-практичні досягнення В. М. Синьова у впровадженні педагогічної спадщини А. С. Макаренка в роботу виховних колоній для засуджених підлітків, що включає створення позитивних взаємин, активізацію самосвідомості засуджених, надання психологічної допомоги та зміцнення соціальних зв’язків.

Виходячи з наукових концептів В. М. Синьова, констатовано, що педагогічна культура особистості як гуманітарна цінність, включаючи етичні та естетичні компоненти, сприяє не лише якісному виконанню професійних і соціальних ролей, але й забезпечує авторитет та повагу в суспільстві. Результати дослідження можуть стати основою для подальших наукових розвідок у сфері педагогіки співпраці та розробки інноваційних методів соціалізації засуджених.