ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ І ВПРАВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ УМІНЬ УЧНІВ НАУКОВИХ ЛІЦЕЇВ У ПРОЦЕСІ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2024-109-2-181-196Ключові слова:
операційні вміння, лінгвістично обдаровані учні наукових ліцеїв, навчальне завдання, вправа, типологія вправ, творчі завдання, технологія Task-Based LearningАнотація
У статті проаналізовано навчальні завдання і вправи, які використовують для формування операційних умінь учнів наукових ліцеїв, які займаються дослідницькою діяльністю. Доведено, що різноманітність навчальних пізнавальних завдань, які пропонуються учням-інтелектуалам, залежить від навчальних предметів, їх місця в академічному процесі, вікового розвитку ліцеїстів та їхнього прагнення творчо підходити до вирішення поставлених завдань. Схарактеризовано також навчальні завдання та їх різновиди, як-от: вправи та задачі, що використовуються у процесі дослідницької діяльності ліцеїстів. Виокремлено такі типи навчальних завдань: інтерактивні завдання, навчальні ігри, тестові завдання, програмні завдання, проєктні завдання, індивідуальні науково-дослідницькі завдання тощо. Виділено основні функціональні сфери навчальних дослідницьких завдань для формування операційних умінь учнів наукових ліцеїв, такі як інформаційна, пізнавальна, систематизуюча та розвивальна. Виявлено, що серед теоретиків і практиків у сфері дидактики немає єдиного підходу до побудови класифікації вправ, які за своїм характером поділяються на усні, письмові, графічні, а кількість вправ, що входять до певного навчального завдання, залежить від індивідуальних особливостей учнів, рівня їхнього володіння предметом та кількісних і якісних параметрів їх виконання. При цьому для ефективного формування операційних дослідницьких умінь ліцеїстів потрібно активно застосовувати комплекси різних типів вправ, включаючи творчі, що сприяє швидшому тренуванню розв’язувати завдання наукового, конструкторського, технологічного спрямування: здійснювати аналіз, синтез навчального матеріалу, мислити за аналогією, абстрагуватися від неістотних чинників, генерувати нестандартні креативні ідеї, прогнозувати та оцінювати результати діяльності. У статті також аналізуються основні дидактичні прийоми навчання за технологією Task-Based Learning та визначаються особливості використання навчальних завдань під час вивчення іноземних мов, спираючись на результати проведеної експериментальної роботи з лінгвістично обдарованими ліцеїстами.