Innovative approaches to strategic management of the development of territorial communities of ukraine in the conditions of digital transformation and structural challenges
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-297-11-5-13Keywords:
strategic management, territorial communities, sustainable development, decentralization, innovation, digital transformation, post-war reconstructionAbstract
The article presents a comprehensive study of the essence, content and features of strategic management of the development of territorial communities in the modern conditions of structural transformations, decentralization of public power, military challenges and post-war reconstruction of Ukraine.
It is substantiated that strategic management is not only a tool for long-term planning, but also a holistic management paradigm that ensures the formation of a strategic vision of the future of a community, the determination of priorities for its development and the coordination of actions of local government bodies, business, the public and other stakeholders.
The scientific approaches of domestic and foreign scientists to the interpretation of strategic management of the development of territorial communities are summarized and systematized, and its basic characteristics are highlighted, in particular, systematicity, purposefulness, long-termism, innovation, adaptability, flexibility and participatoryness.
Considerable attention is paid to the role of innovative management approaches, digital transformation, human and social capital development, the formation of a positive community brand, increasing the level of transparency and accountability of local authorities, as well as strengthening the institutional capacity of local governments. It is proved that in conditions of martial law and post-war reconstruction, strategic management should integrate risk management mechanisms, anti-crisis response, ensuring the safety of the population's life, international cooperation and attracting external financial, investment and technical resources.
Based on the generalization of scientific approaches, the author's definition of strategic management of the development of territorial communities is proposed, which reflects its complex, interactive and dynamic nature. It is concluded that effective strategic management is a key prerequisite for the formation of viable, sustainable and self-sufficient territorial communities capable of self-development, adaptation to changes in the external environment, increasing the competitiveness of territories and ensuring sustainable socio-economic development and quality of life of the population.
References
1. Бучнєв М.М., Івченко Є.А., Держак Н.О. Дослідження питання ефективного управління регіональним розвитком у системі державної регіональної політики. Modern Economics. 2021. № 25(2021). С. 33-39. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V25(2021)-05
2. Донець В.В. Територіальні громади: концептуалізація розвитку та управління. Запоріжжя : ЗНУ, 2018. 350 с.
3. Бучнєв М.М., Івченко Є.А. Стратегічне управління та інвестиційно-логістична стратегія в умовах війни в Україні: виклики та можливості. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля № 1 (281) 2024. С. 64-69. DOI: https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-281-1-64-69
4. Бучнєв М.М. Сучков І.О. Роль цифрових комунікацій у підвищенні ефективності управлінських процесів. Наукові вісті Далівського університету №27, 2024р. DOI: https://doi.org/10.33216/2222-3428-2024-27-11
5. Ліпенцев А.В. Децентралізація влади: теорія і практика місцевого самоврядування. Київ: НАДУ, 2015. 240 с.
6. Корж О.М. Стратегічне планування розвитку територіальних громад : монографія. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2019. 210 с.
7. Шаповал Ю.Б. Управління регіональним розвитком в умовах євроінтеграції : монографія. Київ: КНТЕУ, 2017. 320 с.
8. Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку: Дослідження підприємницького прибутку, капіталу, кредиту, відсотка та циклу кон'юнктури / пер. з англ. Київ: ВАК, 2005.
с.
9. Друкер П. Ефективний керівник / пер. з англ. Київ : Наука, 2003. 288 с.
10. Портер М. Конкурентна стратегія: Методика аналізу галузей і конкурентів / пер. з англ. Київ : Основи, 2008. 454 с.
11. Мінцберг Г. Структурування організацій / пер. з англ. Київ : Основи, 2004. 471 с.
12. Флорида Р. Креативний клас: люди, які змінюють майбутнє / пер. з англ. Київ : Ваклер, 2010. 432 с.
13. Гриньова В.М., Коновалова М.В. Концепція відкритих інновацій: теоретичні аспекти та практичне застосування в Україні. Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. 2019. № 1. С. 16–23.
14. Федулова Л. І. Формування та розвиток регіональних інноваційних систем в Україні. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2016. Вип. 1(47). С. 138–143.
15. Asheim B. T., Gertler M. S. The Geography of Innovation: Regional Innovation Systems. In: Fagerberg J., Mowery D. C., Nelson R. R. (eds) The Oxford Handbook of Innovation. Oxford : Oxford University Press, 2005. P. 291–317.
16. Foray D. Smart Specialisation: From Academic Construct to Political Tool. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2018. Vol. 115, Iss. 50. P. 617–621.
17. Chesbrough H. W. Open Innovation: The New Imperative for Creating and Profiting from Technology. Boston : Harvard Business School Press, 2003. 272 p.
18. Prahalad C. K., Ramaswamy V. Co-creation Experiences: The Next Practice in Value Creation. Journal of Interactive Marketing. 2004. Vol. 18, Iss. 3. P. 5–14.
19. Schuurman D. Living Labs: A Systematic Review of the Literature. Technology Innovation Management Review. 2015. Vol. 5, Iss. 2. P. 6–15.
