Міжнародне подвійне оподаткування інвестиційного доходу від інноваційних проєктів та шляхи його мінімізації
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-297-11-25-35Ключові слова:
міжнародне оподаткування, інвестиційний дохід, інноваційна діяльність, подвійне оподаткування, податкові механізми, мінімізація податкового навантаження, інтелектуальна власність, податкове планування, транснаціональні інвестиціїАнотація
Актуальність дослідження зумовлена інтенсифікацією транскордонної інноваційної діяльності та збільшенням частки інвестиційних доходів від наукоємних і високотехнологічних проєктів у світовій економіці. Це зростання загострює проблему множинного перетину податкових юрисдикцій та неузгодженості національного податкового регулювання.
Метою статті є систематизація теоретичних і практичних підходів до врегулювання міжнародного подвійного оподаткування інвестиційних доходів від інноваційних проєктів та обґрунтування ефективних шляхів його мінімізації в умовах глобалізації та цифрової трансформації.
Результати дослідження свідчать, що міжнародне подвійне оподаткування в інноваційній сфері виходить за межі формального дублювання податкових зобов’язань. Це комплексне економічне явище безпосередньо впливає на інвестиційну поведінку, оцінку ризиків та географічний розподіл інноваційної діяльності. Проаналізовано основні форми інвестиційного доходу, що формується інноваційними проєктами, та досліджено механізми, через які виникають суперечливі податкові вимоги в транскордонних умовах. Зокрема, встановлено, що специфіка інноваційного доходу (пов’язана з нематеріальними активами, інтелектуальною власністю та цифровими бізнес-моделями) істотно підвищує ризики подвійного оподаткування порівняно з традиційною інвестиційною діяльністю. Акцентовано на ролі міжнародних податкових угод та узгоджених механізмів надання пільг у зниженні податкової невизначеності та підвищенні передбачуваності доходів від інноваційних інвестицій. Обґрунтовано, що класичні методи уникнення подвійного оподаткування (звільнення від оподаткування, взаємозалік та податковий кредит) залишаються актуальними, але потребують гнучкої адаптації до економічної сутності інноваційних процесів. Особливу увагу приділено податковому плануванню та стратегічному структуруванню інноваційних інвестицій, які визначено як основні взаємодоповнювальні інструменти мінімізації ризиків подвійного оподаткування в умовах посилення міжнародного податкового контролю.
У висновках обґрунтовано, що ефективна мінімізація міжнародного подвійного оподаткування інвестиційних доходів від інноваційних проєктів досягається лише через збалансоване поєднання правових механізмів, міжнародного інституційного співробітництва та адаптивної національної податкової політики. Доведено, що синхронізація національних податкових систем із міжнародними стандартами зі збереженням інноваційних стимулів підвищує інвестиційну привабливість економік для транскордонного інноваційного інвестування та сприяє сталому зростанню на інноваційній основі.
Посилання
1. Носенко Д. В. Від усунення подвійного оподаткування до шкідливої податкової конкуренції: історичний контекст та подальший розвиток. Український економічний часопис. 2024. № 6. С. 80-86. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-8273/2024-6-13
2. Колонтай С. М., Смірнова К. В., Петрашевська А. Д., Більчинський М. С. Сучасні види системи оподаткування, їх переваги та недоліки. Підприємництво та інновації. 2024. № 30. С. 21 - 26. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-3583/30.3
3. Будякова О. Ю., Дервіш Д. С. Інвестиції в біо економіку для повоєнного відновлення України. Трансформаційна економіка. 2023. № 4 (04). С.
-13. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2023-4-2
4. Гоза С. В. Податкова юрисдикція держави: співвідношення національного законодавства та міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. № 2 (89). С. 396-401. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.2.60
5. Юрківський О. Й., Литвинчук О. В. Міжнародні принципи оподаткування в контексті формування фінансової безпеки України. Міжнародні економічні відносини. 2025. № 1 (111). С. 64-73. DOI: https://doi.org/10.26642/jen-2025-1(111)-64-73
6. Пирога С. С. Правова оцінка чинних угод про уникнення подвійного оподаткування. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2024. № 2 (82). С. 238-244. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.2.38
7. Лебідь Г. Бюджетно-податкова політика регулювання трансфертного ціноутворення в країнах світу. Економіка та суспільство. 2024. № 65. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-65-123
8. Юр’єва П., Микитенко Т. Зовнішньоекономічна діяльність та особливості її оподаткування: теоретичні аспекти. Економіка та суспільство. 2022. № 38. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-30
9. Закаблуківський А. В. Економічні моделі обліку та оподаткування цифрових активів в Україні. Здобутки економіки: перспективи та інновації. 2025. № 23. DOI: https://doi.org/10.5281/ zenodo.17439021
10. Корв’яков В. А. Система джерел та принципів міжнародного податкового права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2024. № 3 (83). С. 372-377. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.3.58
11. Ляшук Н. Основні нормативно-правові підстави впровадження індикативного планування для реалізації інвестиційних проєктів. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. 2023. № 5. С. 51-59. DOI: https://doi.org/10.31470/2786-6246-2023-5-51-59
12. Свиноус І., Туржанський В., Хома Д. Облік інвестиційної діяльності сцб1єктів підприємницької діяльності в умовах переходу до міжнародних стандартів фінансової звітності. Сталий розвиток економіки. 2023. 3 2 (47). С. 209-215. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2023-47-30
13. Савенкова В. Г., Руденко М. О. Юридична сутність подвійного оподаткування та податкове резиденство в контексті усунення подвійного оподаткування. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. № 3 (87). С. 145-151. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.87.3.21
14. Теліщук М., Теліщук М. Податкова діяльність держави: інституціонально-соціальні аспекти. Сталий розвиток економіки. 2025. № 1 (52). С. 297-304. DOI: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-52-41
15. Побережець О. В., Філатова М. О. Ефективна податкова система як фактор розвитку інноваційних процесів у державі: досвід Фінляндії та України. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2023. № 22 (54). С. 129-138. DOI: https://doi.org/10.18524/2413-9998.2023.2(54).297337
16. Валігура В., Шептак А., Сорока М. Нові ініціативи ЄС у сфері гармонізації оподаткування бізнесу. Економіка та суспільство. 2025. № 71. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-47
17. Цегельник Н. І. Вплив цифровізації на трансфертне ціноутворення: ризики та можливості для міжнародного податкового регулювання. Академічні візії. 2025. № 41. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15211250
18. Фенюк Я. К. Розвиток нормативно-правового регулювання податкової системи в контексті міжнародної конкуренції. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2023. № 15. С. 57 - 65. DOI: https://doi.org/10.32782/2708-0366/2023.15.7