Моделі командної роботи в іт-проєктах та їх вплив на ефективність розробки програмного забезпечення
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-298-12-19-27Ключові слова:
ІТ-проєкт, командна робота, моделі розробки, Agile, Scrum, DevOps, ефективністьАнотація
У статті досліджено моделі командної роботи в ІТ-проєктах та проаналізовано їх вплив на ефективність процесу розробки програмного забезпечення. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою складністю сучасних ІТ-систем, підвищенням вимог до якості програмних продуктів, збільшенням ролі міждисциплінарних команд і поширенням гнучких підходів до організації розробки. У роботі розглянуто основні підходи до формування та функціонування ІТ-команд, зокрема класичні та сучасні моделі командної роботи, що застосовуються у процесі створення програмного забезпечення.
Особливу увагу приділено аналізу моделей Agile, Scrum та DevOps як найбільш поширених у сучасних ІТ-проєктах. Проаналізовано ключові характеристики зазначених моделей, включаючи розподіл ролей, відповідальності учасників команди, механізми взаємодії та комунікації, а також особливості прийняття управлінських і технічних рішень у процесі розробки. Визначено, що ефективність командної роботи значною мірою залежить від чіткого визначення ролей, прозорого розподілу відповідальності, рівня залученості учасників та наявності налагоджених каналів комунікації між усіма зацікавленими сторонами ІТ-проєкту.
У статті також розглянуто основні проблеми, що виникають під час організації командної роботи, зокрема конфлікти відповідальності, комунікаційні бар’єри, труднощі координації діяльності в умовах розподілених команд і вплив людського фактора на результати проєкту. На основі проведеного аналізу узагальнено вплив різних моделей командної роботи на якість, швидкість та результативність розробки програмного забезпечення, а також окреслено практичні рекомендації щодо підвищення продуктивності команд.
Окреслено перспективи розвитку командних моделей в ІТ з урахуванням сучасних тенденцій цифровізації, віддаленої роботи, автоматизації процесів розробки та застосування інструментів колаборації. Отримані результати можуть бути використані при виборі та адаптації моделей командної роботи в ІТ-проєктах з метою підвищення ефективності розробки програмного забезпечення та оптимізації управління проєктами.
Посилання
1. Шкода В. М., Бондаренко Д. О., Колгатін О. Г. Концептуальна модель адаптації взаємодії учасників Agile-команд у віддаленому форматі. Наука і техніка сьогодні. 2025. № 10(51). С. 2150–2161. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2025-10(51)-2150-2161.
2. Костін І. Д. Аналіз ефективності використання Agile-методологій в управлінні диджитал-трансформацією організацій. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2025. № 47. С. 273–281. URL: https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/view/1876 (дата звернення: 04.02.2026).
3. Котовська І. В., Луциків І. В. Методологія Scrum як ключ до ефективного управління проєктами: сучасні виклики та перспективи. Ефективні механізми господарювання в контексті сучасної економічної теорії : зб. міжнар. наук.-практ. конф. (7–8 берез. 2025 р.). С. 188–192. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/48408 (дата звернення: 04.02.2026).
4. Шварц І. В., Химич В. В., Гайдай А. С. Використання методології Scrum в логістиці. Сучасні виклики сталого розвитку бізнесу : матеріали конф. (06–07 листоп. 2024 р.). С. 141–142. URL: https://conf.ztu.edu.ua/suchasni-vyklyky-staloho-rozvytku-biznesu/ (дата звернення: 04.02.2026).
5. Постова С. А., Мельник А. В. Досвід інтеграції DevOps: кейси великих IT проєктів. Наука і техніка сьогодні. 2024. № 6(34). С. 1027–1042. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-6(34)-1027-1042.
6. Шабардіна Ю., Хоменко О. Особливості сучасних підходів до управління проєктами в розподілених командах в ІТ-сфері // Науковий вісник Полісся. 2025. № 1(30). С. 343–356. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2025-1(30)-343-356
7. Хлєбнікова Т. М., Гречаник О. Є., Темченко О. В. Ефективність командної роботи та колективного прийняття рішень в організації. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: Економічні науки. 2024. № 7. DOI: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2024-7-10140.
8. Триус Ю., Ткаченко Є. Особливості управління командою ІТ-проєкту в умовах віддаленої роботи. Управління розвитком складних систем. 2024. № 60. С. 105–112. DOI: https://doi.org/10.32347/2412-9933.2024.60.105-112.
9. Віткін Л., Сингаївська О. Методологія Scrum, як інструмент механізму реалізації гнучкого підходу до змін в діяльності випробувальної лабораторії легкої промисловості. Вчені записки Університету «КРОК». 2022. № 1(65). С. 67–75. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-65-67-75.
10. Лучкевич М. Наставництво і менторинг у розробці практичних навичок при вивченні DevOps. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems. 2025. № 75. С. 80–88. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2025-75-80-87.
11. Повстяна Ю., Гульчук Ю., Повстяна С. Роль командної роботи у забезпеченні успішного виконання навчальних проєктів студентами ІТ-спеціальностей. Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. 2025. № 57. С. 162–167. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-57-19.
12. Манькута Я. М., Мальцев М. М. Інформаційно-аналітичне забезпечення економічного розвитку та конкурентоспроможності функціональної моделі управління ІТ-проєктами в діяльності закладів освіти. Вісник економічної науки України. 2023. № 2(45). С. 107–111. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.2(45).107-111.
13. Немченко Т., В’юник О. Новітні підходи до управління командами в проєктному ІТ-менеджменті. Економіка та суспільство. 2024. № 64. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-61
14. Скрипник Т., Вознюк Л. Роль людського фактору в ризиках ІТ-проєкту: системний підхід до формування команди. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Технічні науки. 2025. № 355(4). С. 574–583. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5732-2025-355-81.
15. Глазунова О., Золотуха Р., Шмаргун В. Моделювання системи формування ефективних команд для ІТ проєктів в умовах дистанційної роботи. Автоматизація технологічних і бізнес-процесів. 2023. № 15(3). С. 69–74. DOI: https://doi.org/10.15673/atbp.v15i3.2626.
16. Декалюк О. В., Федоришина Л. М. Проблеми ефективності антикризових заходів на підприємствах торгівлі. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2024. № 43. С. 190–197. URL: https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/view/1490 (дата звернення: 04.02.2026).
17. Іванов О. С. Особливості внутрішніх комунікацій у фітнес-організаціях: виклики та стратегії ефективного управління. Академічні візії. 2024. № 29. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/981 (дата звернення: 04.02.2026).
18. Тюхтенко Н. А. Комунікаційне забезпечення командної роботи як важлива складова системи менеджменту в умовах інформаційно-інтелектуальної економіки. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2025. № 1(59). С. 125–138. DOI: https://doi.org/10.18524/2413-9998.2025.1(59).333226.
19. Метеленко Н., Венгер О., Глущевський В. Особливості формування та управління командою в проєктному менеджменті. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Економіка. 2023. № 1. С. 57–65. DOI: https://doi.org/10.32782/ecovis/2023-1-9.
20. Абрамов М., Шеховцова В., Слободян І. Особливості управління персоналом в умовах гібридної роботи. Економіка та суспільство. 2025. № 80. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-80-125.
21. Гойдаш Ю., Тетерін О., Процак К. Цифрові технології для покращення комунікації та взаємодії у гібридних та віддалених командах. Економіка та суспільство. 2025. № 73. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-73-55.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
