Вільні економічні зони у післявоєнному відновленні автомобілебудування в Україні
DOI:
https://doi.org/10.33216/1998-7927-2026-302-4-66-76Ключові слова:
вільна (спеціальна) економічна зона, автомобілебудування, ризики, напрями дій, наслідкиАнотація
Розглянуті види вільних (спеціальних) економічних зон (В(С)ЕЗ), у тому числі експортно-орієнтовані, технологічно-інноваційні, логістичні та торговельні, туристичні та відпочинкові, стимуляційні. Визначено найбільш доцільні види В(С)ЕЗ у разі формування В(С)ЕЗ для вітчизняних автомобілебудівних підприємств. У складі ризиків під час створення В(С)ЕЗ для повоєнного відновлення автомобілебудівної галузі в Україні розглянуто такі як нерівні умови з іншими вітчизняними підприємствами, у тому числі з іншим географічним розташуванням, активна конкуренція серед місцевих (локальних) виробників, зростання конкуренції на місцевому ринку за рахунок залучення іноземних підприємств, ймовірна нестача кваліфікованої робочої сили, підвищення вартості життя на територіях створення В(С)ЕЗ, ймовірність екологічних проблем за рахунок індустріалізації певної території, ймовірність використання В(С)ЕЗ для зменшення оподаткування, тимчасове скорочення податкових та митних платежів як джерела наповнення бюджету. Запропоновано та описано принципові напрями дій з боку держави для формування В(С)ЕЗ для українських підприємств автомобілебудування, зокрема такі як розробка концепції В(С)ЕЗ, визначення географічного розташування В(С)ЕЗ, підготовка пакету документів щодо затвердження В(С)ЕЗ, обговорення проєкту функціонування В(С)ЕЗ, визначення пакету пільг та преференцій для учасників В(С)ЕЗ, сприяння інтелектуальним інвестиціям у В(С)ЕЗ, підтримка кадрової спроможності учасників В(С)ЕЗ, запровадження екологічних стандартів для учасників В(С)ЕЗ, проведення попередніх перемовин з потенційними іноземними учасниками В(С)ЕЗ. Показано, що для українського автомобілебудування впровадження В(С)ЕЗ матиме низку позитивних наслідків, зокрема таких як зниження виробничих витрат, посилення конкурентоспроможності, технологічний трансфер та отримання нових технологій, інфраструктурний розвиток, спрощення доступу до зовнішніх ринків та стимулювання досліджень у галузі.
Посилання
1. Бочарова Ю. Г., Чернега О. Б., Кожухова Т. В., Іщенко О. В., Спеціальні економічні зони: стан та особливості розвитку в світі. Торгівля і ринок України. 2022. №2(52). С. 9-19.
2. Войцеховська Ю. В., Мавріна А. О., Войцеховська В. В. Спеціальні економічні зони: зарубіжний досвід та перспективи в Україні. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. 2016. № 847. С. 42–48.
3. Alansary O. S., Al-Ansari T. Defining ‘free zones’: A systematic review of literature. Heliyon. 2023. Volume 9. Issue 4. URL: https://www.cell.com/action/showPdf?pii=S2405-8440%2823%2902551-3
4. Garcia M., Kim S. The Impact of Free Economic Zones on Industrial Development: Case Studies from Latin America. Latin American Journal of Economic Development. 2017. №18(1). Р. 82–97.
5. Assessment of Free Economic Zones in Developing Countries: Case Studies and Policy Recommendations. UNCTAD Report. Geneva: United Nations Conference on Trade and Development, 2018.
6. Xu L., Chen H., Chen S., & Wang H. Study on the impact of pilot free trade zones on low-carbon green development performance. 2025. Applied Economics. P. 1–15. https://doi.org/10.1080/00036846.2025.2504194
7. Arbolino R., Boffardi R., Bonasia M., Capasso S. & Simone L. Imitation or learning: Exploring the drivers of Special economic zones. Structural Change and Economic Dynamics. 2025. Volume 72. P. 456–466. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0954349X24001607
8. Johnson R. Economic Development Strategies: Lessons from Western Europe's Free Trade Zones. Journal of Global Economics. 2020. №30(4). Р. 245–260.
9. International Monetary Fund Report on Global Economic Trends and Free Trade Zones. IMF Working Paper. 2019. No. 194/2019.
10. Smith J. The Role of Free Economic Zones in Global Trade: A Comparative Analysis. International Journal of Economic Development. 2018. 45(2). Р. 112–128.
11. Chen L., Wang Y. Development of Free Economic Zones in Eastern Europe: Trends and Challenges. Eastern European Economic Review. 2019. №22(3). Р. 55–72.
12. Li H., Zhang Q. Exploring the Role of Free Trade Zones in China's Economic Growth: A Comparative Study. China Economic Review. 2021. №40(2). Р. 201–218.
13. Fangwen L., Weizeng S., Jianfeng W. Special Economic Zones and Human Capital Investment: 30 Years of Evidence from China. American Economic Journal: Economic Policy. 2023. Vol. 15, No. 3. P. 35–64. URL: https://www.aeaweb.org/articles/pdf/doi/10.1257/pol.20200492
14. Peng J., Ling J. & Yuan D. The impact of pilot free trade zones on producer services agglomeration. Applied Economics. 2026. Volume 58(2). P. 262–276. https://doi.org/10.1080/00036846.2025.2452534
15. Bergantino A. S., Fusco G., & Intini M. Are Special Economic Zone policies (SEZ) effective? An empirical analysis on the transport and logistics’ sector. Applied Economics. 2026. Volume 58(1). P. 157–171. https://doi.org/10.1080/00036846.2025.2450389
16. Кузнєцова Н. В., Бабич О. А. Спеціальні економічні зони як механізм залучення ПІІ в Китай. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2020. Випуск 33. Частина 1. С. 82–86.
17. Кузнєцова Н. В. Механізми дії спеціальних економічних зон та їх роль у економічному розвитку країн центральної та східної Європи (на прикладі Польщі). Сталий розвиток економіки. 2024. №1 (48). С. 228–237.
18. Наконечна К. В. Спеціальні економічні зони як дієвий засіб регіональної економічної політики. Досвід Польщі. Агросвіт. 2015. № 20. С. 29–35.
19. Дроботюк О. В. Роль спеціальних економічних зон у політиці реформ та відкритості КНР. Україна-Китай. 2018. №14. URL: https://sinologist.com.ua/drobotyuk-o-v-rol-spetsialnyh-ekonomichnyh-zon-u-politytsi-reform-ta-vidkrytosti-knr/
20. Франко Л. С., Кошева О. І. Спеціальні економічні зони Китаю 2022. Наука і молодь у ХХІ сторіччі: збірник матеріалів Всеукраїнської молодіжної науково-практичної інтернет-конференції (м. Полтава, 30 листопада 2022 р.). Полтава: ПУЕТ, 2002. С. 48–51.
21. Чернявська Л. В. Аналіз інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах України. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2013. № 3. C. 85–88.
22. Штань М. В. Спеціальні економічні зони України в умовах глобалізації світового господарства. Актуальні проблеми економіки. 2015. №10. С. 71–77.
23. Григоренко Я. О. Спеціальні економічні зони: зарубіжний та вітчизняний досвід функціонування. Наукові праці НДФІ. 2014. №1. С. 49–57.
24. Єгорова О. О. Спеціальні економічні зони України: результати, проблеми та перспективи. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Економічні науки. 2014. Випуск 5. Частина 1. С. 167–173.
25. Кудріна О. Ю. Стратегічні особливості відновлення промисловості: Україна повертається до ідеї спеціальних економічних зон. Економіка та право. 2016. № 2 (44). С. 124–130.
26. Кизим М. О., Колбасін Є. С. Державна підтримка автомобілебудування в Україні : монографія. Харків : ВД «ІНЖЕК», 2011. 264 с.
27. Гапотченко К. В. Управління підприємствами автомобілебудівної промисловості України в умовах протекціонізму: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01. К. : Українська академія зовнішньої торгівлі, 2003. 19 с.
28. Шевченко І. Ю. Концептуальні положення державного програмування розвитку автомобілебудування України. Актуальні проблеми економіки. 2019. №8 (218). С. 70–81. URL: https://eco-science.net/archive/2019/APE-08-2019/8.19_topic_Shevchenko%20I.pdf
29. Підорічева І. Ю. Спеціальні економічні зони: світова практика, досвід та альтернативна концепція для України. Економіка промисловості. 2020. № 1 (89). С. 5–30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 А.О. Лазарєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
