АНАТОЛІЙ БІЛОШИЦЬКИЙ – ПЕДАГОГ (З ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ МУНІЦИПАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МУЗИКИ ІМ. Р. М. ГЛІЄРА)

Анотація

У статті обґрунтовано принципи педагогічної майстерності композитора і диригента А. Білошицького, які, на погляд авторів, мають більш широке значення не тільки в галузі педагогіки музичної, а й загальнотеоретичної. Це перша стаття науково-дослідницького проєкту «Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра: педагогічна історія», що передбачає опанування педагогічної спадщини цього ЗВО. Таким чином історичний аспект цієї пошукової позиції стає підґрунтям дослідницьких висновків теоретичного ґатунку. Підставою зазначеного підходу є використання в педагогічній діяльності музикантів широкого кола думок та ідей, що спиралися на педагогічні принципи, які протягом століть набували універсального значення, насамперед у своїй гуманістичній спрямованості. А. Білошицький зробив значний внесок у наповнення педагогічної майстерності своїх колег і послідовників принципами саме такої спрямованості, насамперед завдяки неординарному новаторському підходу до самого процесу передавання свого багатого досвіду, який постійно поповнювався підходами та ідеями, пов’язаними як із суто музичними знаннями й інтуїціями, так і зі світоглядними настановами філософського рівня. Особистість педагога відігравала в цьому процесі ключову роль, оскільки формування духовної культури майбутніх педагогів-музикантів без такої складової не є можливим. Додаткової значущості новаціям педагога Білошицького надає фактор хронологічний: значна частина його діяльності випала на радянські часи, а це ще більше вартує в сенсі перспектив формування школи педагогіки незалежної України.