РОЗВИТОК ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ ЖАНРІВ У ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРІВ І ПЕДАГОГІВ ДОНЕЧЧИНИ

Анотація

У статті розкрито процес розвитку вокально-хорових жанрів у творчості композиторів і педагогів Донеччини. Наголошено, що розвиток вокально-хорових жанрів у творчості українських композиторів Донеччини другої половини XX ст., в якій вокально-хорові жанри набули нових барв та образів, відіграв важливу роль у розвитку сучасної музичної культури України.

Обґрунтовано, що творчість Івана Федоровича Карабиця, відомого українського композитора і музичного педагога останньої третини ХХ століття, найбільш яскраво простежується у вокально-симфонічних творах. Зазначено, що знаковим для української музичної культури став хоровий концерт «Сад божественних пісень» для хору, солістів та симфонічного оркестру.

Доведено, що одним з відомих композиторів Донеччини другої половини ХХ століття є Олександр Некрасов, автор музики різних жанрів для симфонічного оркестру і оркестрів народних інструментів, хорових та інструментальних творів, вокальних циклів, романсів та пісень. Музика композитора відома далеко за межами України, звучала та набула визнання в Італії, Канаді, Латвії, Польщі, Росії та інших країнах.

Обґрунтовано, що науковий, методичний та педагогічний досвід О. Некрасова відображено в його науково-методичних працях – навчальних програмах для музичних академій України і статтях з питань музичної педагогіки та методики роботи з творчою молоддю.

Наголошено, що далеко за межами України відома творчість композитора і педагога Донеччини Володимира Стеценка, автора великої кількості творів різних жанрів, серед яких: симфонія, камерна інструментальна та вокальна музика, твори для народних інструментів, пісні тощо. Найбільшу відомість композитору принесли хорові твори, які увійшли до репертуару багатьох виконавських колективів – від уславленої академічної хорової капели України «Думка» до студентських, дитячих, самодіяльних хорів, і які репрезентують творчість автора у багатьох країнах світу: Росії, Латвії, Польщі, Німеччині, Фінляндії, Італії, Ірландії, Канаді, США і, звичайно, в Україні.

Доведено, що значний інтерес у сучасних дослідників викликає самобутній композиторський стиль композитора і педагога Донеччини Михайла Шуха, численні твори якого здобули визнання не тільки в Україні, але й далеко за її межами – Реквієм «Lux acteme», меси, духовні концерти, кантати, органна меса, хори, романси та інші твори.

Автор вважає, що розвиток вокально-хорових жанрів у творчості українських композиторів і педагогів Донеччини відіграє важливу роль у сучасній музичній культурі України. Твори наших талановитих митців демонструють високий рівень оволодіння принципами художнього переосмислення українського музичного фольклору і можуть прикрасити репертуар будь-якого колективу.