ФЕНОМЕН ДОВІРИ У ФІЛОСОФІЇ ТА ОСВІТІ

Анотація

У статті досліджено феномен довіри як гуманістичної ціннісної позиції у контексті філософії та освіти. Робота присвячена розгляду довіри у загальному контексті постметафізичного дискурсу, де можуть бути надані способи та резерви її переосмислення та застосування. Аналіз різних методологічних підходів, що залежать від відповідного осмислення сутності довіри, дозволив авторам провести їхню класифікацію для входження концепту довіри до сучасного філософського та освітнього дискурсу. Авторами доведено, що дослідження феномену довіри має особливе науково-теоретичне значення, оскільки довіра є необхідним концептом виявлення розвитку самого соціокультурного й екзистенціального буття людини, і, між іншим, й освітнього буття, що перебуває в небезпеці, де спостерігається розпад довіри як на рівні міжособистісної комунікації, так і на інституціональному освітньому рівні. У статті розкривається зміст поняття довіра, виділені та описані її характерні особливості. Автори приходять до висновку, що проблематизація довіри неминуче призводить і до проблематизації умов її існування, що дозволило зрозуміти апріорну сферу у процесі її формування. Цьому сприяла сучасна ситуація міждисциплінарної взаємодії, коли відкрилися можливості інтеграції різних наукових світорозумінь, заснованих на різних принципах. У роботі обґрунтовується, що розуміння змісту довіри на філософському рівні та наявність довіри у безпосередній міжособистісній та інституціональній комунікації у системі освіти забезпечує реалізацію принципу гуманізму в теорії та практиці освіти.