ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ОСНОВАМ НАУК ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2023-107-3-148-157Ключові слова:
учні з особливими освітніми потребами, основи наук природничо-математичного циклу, технології навчання дисциплін природничо-математичного циклу у країнах ЄвропиАнотація
Діти з особливими освітніми потребами відрізняються від нормотипових дітей не тільки особливостями їх пізнавальної діяльності, а й своїм підходом до навчання, яке визначається фактором їхнього розвитку. Розумне, цілеспрямоване навчання допоможе компенсувати певний їх дефект, а завдяки компенсаторним можливостям та гнучкості їх нервової системи у процесі виховання відбудеться розвиток особистісних якостей. Метою статті є теоретично обґрунтувати особливості навчання учнів з особливими освітніми потребами основам наук природничо-математичного циклу в країнах Європи. Акцентовано увагу на головній вимозі до сучасного освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами при вивчені дисциплін природничо-математичного циклу – забезпечення процесу самореалізації та формування соціальних компетенцій кожного учня. Розкрито особливості навчання дітей з особливими освітніми потребами у країнах Європи: створення відповідних умов, що допоможуть кожній дитині самовиразитись (активність до самореалізації), самоствердитись (активність, спрямована на самореалізацію), самоактуалізуватись (активність на збагачення своїх власних сил). У статті наголошено, що найефективнішими технологіями для навчання дітей з особливими освітніми потребами є інтерактив, так як саме він найбільш відповідає компетентнісному підходу до навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано доцільність їх використання у країнах Європи, через те, що вони дають простір для саморегуляції, створюють умови для того, щоб школяр сам прийшов до виконання поставлених завдань. Зроблено висновок про те, що у країнах Європи навчання дітей з особливими освітніми потребами є невід’ємною складовою у загальному освітньому просторі, що базується на основних вимогах сьогодення щодо виховання молодого покоління з метою забезпечення соціальної адаптації дітей та їх відповідної самореалізації, а відтак застосовані технології для вивчення дисциплін природничо-математичного циклу дозволяють кожній дитині залишатися самою собою, не відчувати незручності, образи від порівняння з іншими учасниками групи, класу та просуватися в розвитку відповідно до своїх природних можливостей.