ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ВІД НАРКОТИЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.33216/2220-6310/2024-108-1-132-140Ключові слова:
соціальна робота, профілактика, реабілітація, патронаж, наркотична залежністьАнотація
В статті проаналізовано питання сучасного державного забезпечення та реалізації різних форм соціальної роботи з людьми, які страждають від наркотичної залежності. Виділено реабілітаційні центри і патронажні заклади, в яких реалізуються допомога та підтримка. За напрямом реабілітування такої категорії клієнтів соціальні установи розподілені на трудотерапевтичні, терапевтичні, заклади комплексної допомоги та релігійні. З форм соціальної роботи з наркозалежними зазначено і обґрунтовано: профілактику вживання наркотичних речовин (постреабілітаційна профілактика); соціально-медичне консультування; робота з клієнтами за програмами соціально-психологічної реабілітації, психотерапія; патронаж та супровід клієнта після проходження курсу медичного лікування. Серед послуг відокремлено: соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, медичні (лікувальні), економічні, юридичні, допомога у працевлаштуванні та інформаційні послуги. Наголошено, що уся перерахована вище робота здійснюється на підставі існування відповідної нормативно-правової бази (Законів, Установ, Розпоряджень та ін.). Розгляд законодавчої літератури виявив законність, логічність та порядок дій при реалізації соціальної реабілітації осіб, які страждають від наркотичної залежності. Встановлено, що державна політика щодо організації соціальної роботи з людьми, які страждають від наркотичної залежності, спрямована на формування науково-теоретичних, практичних та методичних підходів до забезпечення розвитку й упровадження системи соціальної взаємодії з клієнтами. А також в проведенні своєчасних профілактичних заходів щодо вживання і розповсюдження наркотичних речовин у суспільстві.