ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ХОРОВОГО ДИРИГЕНТА

Анотація

У статті розглядається проблема формування комунікативної компетентності майбутнього хорового диригента. Здійснений змістовий аналіз наукових дефініцій «компетентність», «компетенція», «спілкування», «комунікація». Охарактеризовано специфіку комунікативної діяльності хорового диригента. Визначено, що компетентність майбутнього хорового диригента полягає у його готовності до оптимізації вокально-хорової діяльності, здатності вирішувати музично-теоретичні, хормейстерські завдання на високому кваліфікаційному рівні залежно від існуючих умов. Обумовлено, що саме компетентнісний підхід є підґрунтям успішної реалізації диригентсько-хорових знань, умінь і навичок здобувачів у майбутній професійній діяльності. Змістовий огляд досліджуваних категорій дозволив здійснити сутнісний аналіз поняття «комунікативна компетентність», розглянути різні підходи до його визначення. Розгляд діяльності диригента через призму комунікативного простору визначає його як комунікатора у процесі передачі художнього задуму учасникам музично-виконавської комунікації у зв’язці «композитор – диригент», «диригент – хоровий колектив», «диригент – слухач». Особливого значення набуває комунікативна компетентність у процесі спілкування диригента з хором. Встановлено, що комунікативна компетентність є складовою цілісної структури базових компетентностей майбутнього диригента хору. Визначено основні труднощі формування комунікативної компетентності здобувачів у процесі фахової підготовки у закладах вищої освіти, охарактеризовано функції досліджуваного феномену. У статті визначено, що комунікативна компетентність хорового диригента – це інтегративне утворення особистості у цілісній структурі фахової компетентності диригента, що є показником сформованості комплексу фахових умінь, які охоплюють теоретичні знання і практичні навички; поєднують в собі вокально-хорові знання, диригентський досвід і особистісні комунікативні якості, обумовлені прагненням, готовністю і здатністю диригента розкривати музично-образний зміст виконуваних творів, розв’язувати проблеми і завдання, що виникають в процесі репетиційних занять і концертних виступів з хоровим колективом, усвідомлюючи при цьому значущість результату хорової діяльності.