ДУХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВІЙСЬКОВОГО ЛІДЕРСТВА

Анотація

Статтю присвячено вивченню сучасних наукових поглядів і підходів до реалізації духовного потенціалу військового лідерства як провідного чинника особистісного і професійного розвитку військовослужбовців, подальшої професіоналізації української армії, кадрового зміцнення системи управління Збройних Сил України. Проаналізовано теоретичні основи порушеної проблеми, актуалізовано проблемні питання розвитку військового лідерства як рушійної людиноцентричної інновації, практичного втілення духовного потенціалу військового лідера в умовах російсько-української війни. У статті визначено сутність духовного потенціалу військового лідерства, що становить собою інтегральну єдність можливостей, які здатен реалізувати лідер завдяки цілісно сформованим у нього лідерським якостям: світоглядним, морально-етичним, емоційно-вольовим, інтелектуальним, культурно-естетичним, комунікативно-етикетним, наставницьким. Стисло проаналізовано виокремлені компоненти та з’ясовано, що духовний потенціал формується у процесі цілеспрямованого навчання, розвитку і виховання на основі актуалізації лідерських здібностей, поглиблюється завдяки неперервній самоосвіті, саморозвитку і самовихованню військового лідера. На прикладі провідного військового вишу України схарактеризовано систему розвитку духовного потенціалу офіцерів-лідерів, що інтегрує формальну (навчальні заняття) і неформальну освіту (лідерські курси), виховну роботу (групові і масові виховні заходи) з курсантами і слухачами Національного університету оборони України. Окремо наголошено на тому, що духовна зрілість військового лідера розкривається в його готовності спільно зі своїми однодумцями створювати відкритий простір для довірливого спілкування, обміну креативними ідеями і передовим досвідом, натхненної служби (праці), що зміцнює командний дух і водночас спонукає кожного військовослужбовця до розкриття власного лідерського потенціалу. Сформульовано основні умови досягнення військовими лідерами духовної зрілості.